Основоположний державний документ було ухвалено в Україні рівно 28 років тому, 28 червня 1996 року, замінюючи собою конституцію УРСР 1978 року.
Це державне свято стало вкрай значущим в історії незалежної України — воно затвердило основні принципи суверенності держави, а також демократичний вектор розвитку.
Зокрема, Конституція затвердила нині використовувані принципи взаємодії суспільства і влади, гарантувала права і свободи людини, закріпила суверенітет держави над територією.
Про історію українського правотворення:
Принципи, що лежать в основі сучасного державного документа, зародилися набагато раніше, змінювалися впродовж століть, вбираючи в себе український менталітет, цінності та особливості.
Першою збіркою законів на території сучасної України стала написана за Ярослава Мудрого «Руська правда», яка датується XI століттям. Як і будь-який середньовічний документ, він містив, здебільшого, базові засади законодавства, на основі яких надалі й розвивалася правова система.
Надалі, досить тривалий час територія сучасної України перебувала під впливом Великого князівства Литовського. Так, на її території діяли «Литовські Статути», видані в 1529-1588 роках. Вони встановлювали межі влади князів, а також захищали права станів.
Наступний звід законів було ухвалено в період Гетьманищни, після повстання Богдана Хмельницького. «Березневі статті» були спрямовані на врегулювання політичних, правових, фінансових і військових питань після Переяславської ради 1654 року.
За гетьмана Пилипа Орлика було ухвалено нову конституцію, яку можна назвати першою сучасною письмовою конституцією України. Вона поділяла владу на законодавчу, виконавчу та судову, а також обмежувала права гетьмана.
1918 року було ухвалено Конституцію Української Народної республіки. У ній зазначалося, що УНР визнавалася самостійною і ні від кого незалежною державою. Проте документ не зміг набути чинності через переворот гетьмана Скоропадського.
За радянського союзу в УРСР було ухвалено 4 конституції — у 1919, 1929, 1937 («сталінська») і в 1978 («брежнєвська») роках, в останні три — відповідно до оновлення конституції всього радянського союзу. По суті, вони слугували прикриттям радянського тоталітаризму, а зазначеного набору демократичних цінностей (виборче право, матеріальне забезпечення в старості, свобода слова, совісті, друку, зібрань) насправді не існувало.
28 червня — День Конституції України. Як Україна прийшла до нинішньої Конституції із закріпленими в ній принципами суверенної держави?
Нинішню Конституцію України було ухвалено тільки через 5 років після проголошення незалежності держави. Робота над документом тривала з 1992 року, сам проєкт змінювався понад 15 разів, а в підсумкову версію було внесено понад 6000 правок.
Друге читання за проєктом конституції розпочалося вранці 27 червня 1996 року, і надалі його назвали «конституційною ніччю». Дебати народних депутатів тривали майже добу і завершилися тільки 28 червня, о 9:20 ранку, коли 315 голосами депутатів основний законодавчий документ все-таки було ухвалено.
Варто зазначити, що День Конституції — єдине свято, зазначене в самій Конституції (ст. 161). Так, 28 червня має бути неробочим днем для українців, однак, на жаль, усі святкові вихідні скасовуються вже третій рік через воєнний стан.
День Конституції — це ще один привід нагадати всьому світові, що Україна є суверенною, демократичною і правовою державою, яка бореться за свою незалежність. Наші інтереси, права, свободи та обов’язки — все, що прописано в Конституції, — у наших руках, і тільки самі українці зможуть довести непорушність і незаперечне верховенство основного закону нашої держави.